Емоційний стан дитини має особливе значення в психічному розвитку.  Емоції дітей із особливими освітніми потребами дуже часто поверхневі та нестійкі, внаслідок чого діти схильні до навіювань, до наслідувань.

Типові для дітей із ООП особливості емоційного розвитку:

• Нестійкість емоційно-вольової сфери, що проявляється в неможливості тривалий час сконцентруватися на цілеспрямованій діяльності. Психологічною причиною цього є низький рівень довільної психічної активності.
• Прояв негативних характеристик кризового розвитку, труднощі у встановленні комунікативних контактів.
• Поява емоційних розладів: діти відчувають страх, тривожність, схильність до афектних дій.

При недостатніх емоційних контактах у дітей з особливими освітніми потребами може спостерігатися затримка емоційного розвитку. Головні цілі розвитку емоційної сфери – навчити дітей розуміти емоційний стан (свій і оточуючих людей), дати уявлення про спосіб вираження власних емоцій (міміки, жестів тощо).

Для дітей із затримкою психічного розвитку характерна перш за все неорганізованість, некритичність, неадекватність самооцінки.

У дитини з розладами аутистичного спектру украй низька витривалість в спілкуванні зі світом. Вона швидко втомлюється навіть від приємного спілкування, схильна до фіксації на неприємних враженнях, до формування страхів.

У дітей з синдромом Дауна спостерігається збереження елементарних емоцій. Більшість з них ласкаві, контактні. Деякі виражають позитивні емоції до всіх дорослих, вступають з ними в контакт, деякі – переважно до тих, з якими вони постійно спілкуються. У дітей позитивні емоції спостерігаються частіше ніж негативні.

Слід пам’ятати, що у дітей з особливими освітніми потребами має місце незрілість нервової системи, невміння керувати своїми емоціями. Ці діти можуть проявляти агресію внаслідок перенесеної образи або через страх бути ображеним.

Порушення в емоційно-вольовій сфері дитини мають характерні особливості вікових проявів. Так, наприклад, якщо дорослі систематично зазначають у свого малюка в ранньому віці такі поведінкові характеристики, як надмірна агресивність або пасивність, плаксивість, «застрягання» на певній емоції, то, можливо, що це ранній прояв емоційних розладів.

У дошкільному віці до зазначених вище симптомів, можуть додатися невміння дотримуватися норм і правил поведінки, недостатній розвиток самостійності. У шкільному віці ці відхилення, поряд з переліченими, можуть поєднуватися з невпевненістю в собі, порушенням соціальної взаємодії, зниженням цілеспрямованості, неадекватністю самооцінки.

Важливо розуміти, що про існування порушень варто судити не по наявності одиничної ознаки, яка може бути реакцією дитини на конкретну ситуацію, а по сукупності декількох характерних симптомів.