Меню Закрити

Запитання від батьків

Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить директор інклюзивно-ресурсного центру, або уповноважені ним працівники.

Ознайомитись з  переліком документів, які необхідні для ІРЦ, батьки можуть в мережі інтернет, в телефонному зв’язку з ІРЦ, при зверненні безпосередньо до ІРЦ.

Основні документи:

  • документ, що посвідчує особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • інші документи, що посвідчують особу, якій проводитиметься комплексна оцінка.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть надаватися копії документів, що посвідчують особу дитини, особу батьків (інших законних представників) дитини, повнолітньої особи, свідоцтва про народження дитини або пред’являтися документи з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

У разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю до звернення (заяви) до центру щодо проведення комплексної оцінки додається її індивідуальна програма реабілітації.

 

У разі, коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

  • психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
  • зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки;
  • документи щодо додаткових обстежень дитини.

У разі, коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавались психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, до інклюзивно-ресурсного центру подаються:

  • попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки розвитку дитини;
  • висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

На прийомі в ІРЦ батьки (один з батьків) або законні представники дитини подають письмову  заяву щодо проведення комплексної психолого-педагогічної  оцінки розвитку дитини, а також письмову згоду на обробку персональних даних дитини (відповідно до вказаних форм).

При досягненні дітьми 16-18 років, вони особисто подають заяву щодо проведення комплексної психолого-педагогічної  оцінки їх розвитку, а також письмову згоду на обробку своїх персональних даних (відповідно до вказаних форм).

На  прийомі документів, директор або уповноважений фахівець ІРЦ, при бесіді з батьками з’ясовує питання щодо п.п.1,2,3 Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини

 п.1 – загальні дані про дитину;

п. 2  – дані про сім’ю дитини, батьків (одного з батьків) або законних представників, братів, сестер);

п.3 – умови виховання в сім’ї, відносини між членами сім’ї.

Визначають час та дати проведення  комплексної оцінки розвитку дитини.

 Комплексна оцінка дітей 6-ти річного віку проводиться, якщо батьки планують віддавати їх до закладу освіти за обраною формою навчання (спеціальна чи інклюзивна).

   Відповідно до п.11 Положення про інклюзивно-ресурсний центр первинний прийом батьків проводить директор або інші уповноважені ним працівники.

   Під час прийому, в бесіді з батьками  детально з’ясовується причина звернення, які питання викликають занепокоєння у батьків, хто їм порадив звернутися в ІРЦ. Надається повна консультація і спільно з батьками вирішується потреба проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. 

З 2-х річного віку в спеціальні дошкільні заклади приймаються діти з порушенням слуху, порушеннями зору, заїкуватістю, порушеннями опорно-рухового апарату. Якщо дитині на 1 вересня виповнюється 2 роки, то відповідно до необхідних показань (аудіограма, заключення офтальмолога, ортопеда) фахівцями ІРЦ проводиться комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини.

В нормативних документах це питання не визначено. Проте, з досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вважаємо, якщо батьки дитини не скористалися Висновком протягом року, він втрачає свою правову підставу. Адже протягом року відбулися зміни в розвитку дитини і для більш точних, необхідних рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини, визначення оптимального освітнього маршруту соціалізації в суспільство, доречно повторно провести комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку в інклюзивно-ресурсному центрі. Батьки отримають від фахівців ІРЦ кваліфіковані поради та рекомендації.

 

Якщо ви вже отримали висновок про комплексну оцінку в ІРЦ, де рекомендується інклюзивне навчання, і ви з цим згодні, то:

  • Батьки подають висновок про комплексну оцінку дитини разом із заявою про зарахування до навчального закладу.
  • Школа чи дитячий садок обов’язково мають створити інклюзивний клас або групу, якщо батьки подали висновок про комплексну оцінку дитини.
  • Наказом директора в закладі освіти створюється команда психолого-педагогічного супроводу, відповідно до Наказу МОН № 609 від 08.06.2018 року, до якої входять: директор закладу чи його заступник, учителі, асистент учителя, практичний психолог, батьки, асистент дитини та всі інші особи, залучені до навчального процесу. Команда супроводу створює індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини.
  • Батьки в обов'язковому порядку мають ознайомитись з ІПР та підписати її.
  • В інклюзивному класі чи групі мають створити умови для навчання дитини з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку з урахуванням потреб і можливостей учня (учениці).
  • До роботи інклюзивного класу чи групи долучають асистента вчителя чи вихователя. Ця людина не є особистим педагогом дитини, а допомагає вчителю чи вихователю проводити освітній процес.
  • Якщо фахівці інклюзивно-ресурсного центру у висновку зазначили, що дитина потребує додаткової підтримки, то вона має право на асистента дитини. Роль асистента дитини можуть виконувати батьки, уповноважені ними особи чи соціальні працівники.

Протипоказань немає. Це можуть бути діти з дитячим церебральним паралічем, із синдромом Дауна, з аутизмом, із генетичними захворюваннями, з інтелектуальними порушеннями, з порушеннями слуху, зору, мовлення. Для всіх є спеціальні освітні програми.

Ні. Для дітей з особливими освітніми потребами Міністерство освіти і науки розробило спеціальну програму відповідно до рівня їхнього розвитку та певних психофізичних особливостей. Говорити, що вона складніша чи простіша, некоректно: програма враховує всі риси розвитку дитини. Попередньо фахівці вивчають усі особливості конкретної дитини з інвалідністю, яка навчатиметься в класі.

Педагоги проходять курси підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної освіти. Інклюзивна освіта – це окрема дисципліна. Зараз у педагогічних вишах викладають базові курси про особливості дітей. Крім того, є безліч семінарів і майстер-класів для вчителів і вихователів, що дозволяють зрозуміти організацію навчального процесу в інклюзивному класі.

Перш ніж піти до загальноосвітньої школи, вони відвідують підготовчу групу раз на тиждень протягом декількох місяців. Тоді відбувається перше знайомство з дітьми, батьками й учителями, і 1 вересня їм буде легше адаптуватись до навчального середовища та людей. Найважливіше до початку навчання налагодити контакт із батьками, які не розуміють інклюзії та бояться її.

Причина в незнанні. Можливо, вони ніколи не спілкувались із дітьми з особливими освітніми потребами й мало про них знають. Батьки починають прораховувати й аналізувати, які виклики та загрози можуть бути в інклюзивному навчанні для їхніх дітей. Натомість, самі діти з нормальним розвитком реагують на дітей з інвалідністю зовсім інакше. Якщо їм щось не зрозуміло, вони просто підходять і з’ясовують це, запитуючи прямо: «а чому так?», «а що сталося?». Діти стараються йти на контакт і допомагати.

А чому діти з особливими освітніми потребами не мали б навчатись з іншими? Що в них не так? Вони мають таке саме право на освіту. До того ж, вони можуть навчити нас і толерантного ставлення, і любові до ближнього. Молодому поколінню часто закидають відсутність належної поваги до старших. Проте формування цієї риси починається змалку, коли діти перебувають в одному середовищі та вчаться допомагати одне одному. Інклюзія створює сприятливе середовище і для дітей з особливими освітніми потребами, і для здорових.

Шкоди одне одному можуть завдати будь-які діти. Немає такого класу, де б діти не чубилися, де б вони чогось не зламали. Потрібно враховувати індивідуальні особливості кожного. Наприклад, дитина не розмовляє. Щоб висловити своє невдоволення, якщо їй щось заважає чи болить, вона може когось відштовхнути – можливо, це єдиний метод спілкування для неї. Якщо дитина щось кинула, це аж ніяк не означає, що вона агресивна: можливо, вона просто демонструє своє небажання бавитись. Дитина може специфічно реагувати на занадто сильний шум на перерві, якщо не звикла до нього. Проте не всі розуміють таку поведінку. Через брак знань дорослі сприймають її одразу як загрозливу для себе та своїх дітей.

Над цим працюють педагоги: вчать дітей поведінки в колективі, дотримання шкільних правил та дисципліни. Але особливості цих дітей потрібно враховувати. Щось, до чого дитина не звикла, може викликати в неї плач або голосний крик. Їжа або запах у їдальні може їй не сподобатись, й вона відмовиться туди заходити. Якщо дитина не розуміє завдання або воно для неї занадто складне, вона може висловити незадоволення, а якщо перевтомилась чи занадто довго була в класі, може потребувати усамітнення. Тому важливо, щоб у школі були ресурсні кімнати, де дитина може позайматись із психологом, а потім повернутись до класу.

У новому середовищі дітям з особливими освітніми потребами потрібен певний час, щоб адаптуватись, запам’ятати, де туалет, а де їдальня. Щоб допомогти, вчитель повинен якомога краще знати особливості дитини, тому батькам слід розповідати про неї якнайдокладніше. Тоді він знатиме, що, наприклад, варто дати дитині навушники, коли занадто шумно, або знайти їй додаткове заняття, коли вона занадто активна – наприклад, доручити витерти дошку чи роздати зошити.

Запитання від вчителів та інших працівників закладів освіти

Посада асистента вчителя не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій. За результатами атестації асистенту вчителя встановлюється тарифний розряд, під час визначення якого враховуються: освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

Відповідно до додатку 9 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» асистенту вчителя закладу загальної середньої освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням встановлюється 10-12 тарифні розряди. Рішення про встановлення розміру посадового окладу в межах затвердженого фонду заробітної плати відповідно до затверджених цим наказом схем тарифних розрядів приймає керівник закладу загальної середньої освіти.

У Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам із особливими освітніми потребами, затвердженого постановою КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88 (зі змінами), передбачено, що додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться фахівцями (з числа працівників закладу освіти та у разі потреби — додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти чи відповідний орган управління освітою укладають цивільно-правові договори.

Крім основної роботи й роботи за сумісництвом, працівники закладів та установ освіти можуть залучатися до педагогічної роботи на умовах погодинної оплати праці, яка не є сумісництвом згідно з Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій,  затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43.

На відміну від роботи за сумісництвом, яка виконується лише у вільний від основної роботи час, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, може виконуватися в межах основного робочого часу працівника з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

У такий спосіб шкільний психолог і педагогічні працівники інклюзивно-ресурсного центру, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, можуть залучатись до проведення корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах або групах, на умовах цивільно-правових договорів.

Відповідно до Міжнародного класифікатора хвороб (МКБ-10) затримка психічного розвитку (далі – ЗПР) не є стійким незворотнім психічним порушенням і характеризується як порушення психологічного розвитку (недорозвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери).

Під впливом кваліфікованої корекційної допомоги практичного психолога, посада якого передбачена штатними розписами закладів загальної середньої освіти всіх типів, а також вчителя-логопеда, діти з ЗПР за час навчання у 1-4 класах (школа І ступеня) досягають стабільних успіхів у навчанні та розвитку. Надалі такі діти мають можливість опанувати Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Водночас навчальні плани для дітей з ЗПР відрізняються від навчальних планів інших закладів загальної середньої освіти наявністю корекційно-розвиткової складової.

У наведеному випадку може йти мова про наявність у дитини алалії –  відсутність або обмеженість мовлення у дітей внаслідок недорозвинення чи пошкодження мовних ділянок головного мозку. Слід порадити батькам дитини звернутися в інклюзивно-ресурсний центр за місцем проживання для проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини.

Відповідно до Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 09.12.2010 р. № 1224, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1412/18707, освітній процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до робочого навчального плану,  складеного на основі навчальних планів  спеціальних  закладів освіти для дітей з особливими освітніми потребами,  затверджених  Міністерством  освіти і науки.

Спеціальні класи працюють за навчальними програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки  для  використання у спеціальних закладах освіти. У разі необхідності та з урахуванням  стану  здоров'я, особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з  особливими освітніми  потребами у спеціальних класах можуть використовуватися рекомендовані навчальні програми  та підручники  закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до наказу МОН від 26.07.2018 р. № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» інваріантна складова навчальних планів для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми  потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на корекцію відхилень у їхнього розвитку, створення сприятливих умов для здобуття освіти відповідного рівня.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872, кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням становить:

  • одна-три дитини з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором або слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
  • не більш як двоє дітей з числа дітей сліпих, глухих, із тяжкими порушеннями мовлення, зокрема, з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.02.2018 № 90, яким внесено зміни до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН від 06.12.2010 № 1205, у закладах загальної середньої освіти, де запроваджено інклюзивне навчання, вводиться посада асистента вчителя для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 1 ставка на клас, у якому навчаються діти з ООП.

Крім основної роботи й роботи за сумісництвом, працівники закладів та установ освіти можуть залучатися до педагогічної роботи на умовах погодинної оплати праці, яка не є сумісництвом згідно з Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій,  затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43. На відміну від роботи за сумісництвом, яка виконується лише у вільний від основної роботи час, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, може виконуватися в межах основного робочого часу працівника з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

У такий спосіб шкільний психолог, крім основної роботи, може залучатись до проведення корекційно-розвиткових занять із особами з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти, на умовах цивільно-правових договорів лише з дозволу керівника державного підприємства, установи.