У сім’ї народжується дитинка і зразу ж виникає багато питань, одне з таких актуальних запитань:   коли можна садити дитину в ходунки?

В першу чергу треба звертати увагу на готовність спинки дитини, чи зміцніла вона. Самостійно дитина починає сидіти в 7-8 місяці, але готовність м’язового скелету до стояння та ходіння ще не сформована. Коли дитинка починає самостійно повзати та встає на ніжки, тільки тоді задаємось питанням саджати дитину на ходунки  чи ні.

За результатами американських дослідників ходунки для маленьких дітей не сприяють набуттю навичок ходьби. Більше того, результати деяких досліджень довели, що це пристосування може уповільнювати розвиток психіки і опорно-рухового апарату. Великий ризик того, що використання ходунків може привести  до викривлення стопи дітей, збільшення навантаження на хребет і гомілку, ніжки і спина сформуються не правильно, які в свою чергу ще не готові до тривалого перебування в горизонтальному положенні.

Ходунки без консультації ортопеда-травматолога купувати не рекомендовано, тому що є протипоказання:

– якщо дитина не сидить самостійно тривалий час;

– у дитини порушення в розвитку кістково-м’язової системи;

– знижений або підвищений тонус в ніжках;

– захворювання шкіри в зоні зіткнення з сидінням ходунків;

– не навантажується стегно.

Після консультації спеціаліста, за його рішенням, батьки придбали конструкцію яку він порекомендував, як же її використовувати? 

У перші дні малюкові дозволяється ходити за допомогою конструкції не довше
2-3 хвилин. Поступово цей час збільшується до 45 хвилин в день. Щоб незміцнілий хребет не ушкоджувався, не можна залишати дитину в такому положенні більше, ніж на 45 хвилин. Обов’язково стежте за дитиною, коли вона знаходиться в ходунках, так як малюк може дотягнутися до безлічі предметів, які не були йому доступні раніше.

І найголовніше, ходунки ніколи не замінять дитині батьківську теплоту і турботу. Розмовляйте з малюком, займайтеся з ним пасивною гімнастикою, робіть  масажі, більше прогулянок на свіжому повітрі це допоможе гармонійному розвитку дитини.

©Ірина Лебединець, вчитель-реабілітолог